Logo uk 365469d33e4bd6a32c99bc85282d53d61d148f0f28c620f311aa04d6107f4268

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ АКАДЕМІЧНІ СТОСУНКИ

Ірина Світящук
Єгор Стадний

11 грудня 2013

Станом на 2010/2011 навчальний рік сектор вищої освіти у Польщі мав 470 вишів, з яких 338 - це приватні ВНЗ, а 132 – державні1. За даними на кінець 2011 року у них навчалось 1,764 млн студентів, з яких 1,245 млн – у державних ВНЗ, а 518 тис. (29%) у приватних. У 2011 році видатки зведеного бюджету склали 0,67 % від ВВП – 12082 млн. PLN (2935.5 млн EUR)2.

Станом на 2010/2011 навчальний рік в Україні було 854 ВНЗ, з яких 666 ВНЗ державної форми власності, а 188 приватної. На той час загальна кількість студентів в Україні становила 2,49 млн (кількість стрімко зменшується – до 2,17 млн у 2012/20133). Частка контингенту студентів, що навчаються у приватних вишах становила 12,5 %4. На відміну від Польщі, державні університети в Україні можуть запроваджувати денні платні студії. Станом на кінець 2011 року у державних ВНЗ навчалось на контрактній основі 35,5 % у закладах І, ІІ рівнів акредитації та 43% - ІІІ, ІV рівнів5. У 2011 році видатки зведеного бюджету на вищу освіту в Україні склали 1,9 % від ВВП – 18667,1 млн. UAH (1683.24 млн EUR)6.

Варто зважати на те, що в Україні вища освіта починається від рівня молодшого спеціаліста, відповідника якому в Польщі не існує, адже польська система вищої освіти починається з рівня бакалавра.

Польська вища освіта більше інтегрована у Європейський простір вищої освіти, ніж українська. Членство у ЄС забезпечує польським університетам участь у програмах академічного обміну, таких як Erasmus+. Також існує інтеграція на європейському континенті поза структурами ЄС: CEEPUS, Fundusz Stypendialny i Szkoleniowy. Окрім цього польське законодавство має лояльніші умови визнання закордонних дипломів про вищу освіту чи науковий ступінь. Зокрема, по-перше, якщо йдеться про професорсько-викладацькі посади, то процедура нострифікації не має обов’язкового характеру, по-друге, проходить в самих університетах, по-третє нострифікації не потребують бакалаврські та магістерські дипломи, отримані в університетах країн Європейської асоціації вільної торгівлі чи країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Натомість університети обох країн пропонують додатки до дипломів європейського зразка (DIPLOMA SUPPLEMENT).

Реформа вищої школи у Польщі відбулась у 2011 році, натомість в Україні – у 2002 році. Протягом останніх 2 років в Україні триває дискусія довкола зміни законодавства про вищу освіту. На сьогодні існують 3 законопроекти про вищу освіту. Один з них, поданий від депутатів провладної більшості і неофіційно підтриманий Міністерством освіти та науки України, пропонує найменше змін, зокрема і для забезпечення відкритості української вищої освіти та мобільності студентів та викладачів. Інші два, подані від опозиції та спеціальної громадської робочої групи , значно більше забезпечують мобільність студентів та викладачів, у тому числі міжнародну, та вводять до законодавчого поля базові терміни та поняття Болонського процесу.

Між Україною та Польщею підписана Угода про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів (Варшаві, 2005). Таким чином польські документи про наявність середньої освіти, рівнів вищої освіти, а також наукових ступенів дають можливість на продовження навчання в Україні, та відповідно такі документи, отримані в Україні, гарантують цю можливість в Польщі. Однак дія угоди не поширюється на певні професійні права, зокрема на доплати за наукові ступені чи за вчене звання. Таким чином польський доктор не зможе отримувати доплату за свій ступінь в українському університеті, допоки не пройде процедуру нострифікації в спеціальному підрозділі Міністерства освіти та науки України. І навпаки – фахівець з українським науковим ступенем лише після нострифікації у відповідному підрозділі польського університету набуває права на доплати за науковий ступінь. Водночас за польським законодавством особа, що отримала вчене звання чи науковий ступінь за кордоном, може бути прийнята на професорсько-викладацьку посаду у польському університеті без нострифікації. Також для роботи в польському виші іноземцям не потрібно отримувати дозволу на роботу на території Польщі.

Вища освіта: соціально-економічні умови

Польща

Українці є найбільш численною групою іноземних студентів в Польщі, в 2010 р. їх кількість складала 4879 осіб (22,7% загальної кількості іноземних студентів), а в 2011 – 6321 осіб (26% загальної кількості іноземних студентів), у 2012/2013 навчальному році – 9747 осіб, що більше ніж третина від загалу іноземних студентів7. В цілому темпи приросту кількості студентів з України є вищим, ніж темпи приросту кількості іноземних студентів в цілому. Показовим є також той факт, що наступна за чисельністю група іноземних студентів – з Білорусії – менша від української вдвічі.

За даними на 2007 р. відносна більшість іноземних студентів в Польщі (43%) сплачували за своє навчання. Тому незважаючи на значну кількість стипендіальних програм та вагомої частки студентів з правом на безоплатне навчання, для польських закладів освіти українські студенти є важливим потенційним джерелом доходів. Така політика зумовлена зокрема тим, що в Польщі щорічно зменшується кількість випускників ліцеїв, а тому для підтримки загального обсягу студентів в ВНЗ, залучення іноземних студентів стає пріоритетним завданням. Для залучення ще більшої кількості студентів польські виші проводять активну маркетингову політику. Для рекламування польських навчальних закладів та переваг вищої освіти у Польщі власне і була створена ознайомча програма Study tours to Poland. Крім того, на щорічному Ярмарку освіти в Києві в листопаді 2012 р. було представлено 16 польських інституцій8. Іншим шляхом заохочення приїзду іноземних студентів є надання університетом бюджетних місць особам, які не є стипендіатами ані польської сторони, ані сторони країни-відправника і є громадянами т. зв. «третіх країн». Наприклад, Варшавська політехніка виділила 106 бюджетних місць на окремих спеціальностях на бакалавраті та магістеріумі, а Силезький університет в Катовіцах пропонує 201 бюджетне місце на усіх програмах.

Умови вступу громадян України до університету в Польщі відрізняються в залежності від того, чи має вступник польське походження. Якщо так, то і на етапі вступу, і впродовж навчання, така особа прирівнюється в правах до громадян Польщі. За даними на 2010 р.9, в Польщі навчалось 995 студентів з України польського походження, а це п’ята частина від усіх українських студентів та четверта частина від усіх іноземних студентів польського походження. У 2012/2013 році таких студентів вже було 1570 осіб10. Відповідно ці студенти прирівнюються в правах на матеріальну допомогу від польського уряду, але тільки у випадку, якщо вони не навчаються на стипендійних програмах, фінансованих польською стороною. В такому разі вони не можуть претендувати на фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету.

Якщо громадяни України не мають польського походження, але хочуть отримати вищу освіту в Польщі, то в такому разі можливі кілька варіантів стосовно фінансування їх освіти. По-перше, вони можуть стати стипендіатами польського уряду. На підставі Договору про співпрацю між Міністром національної освіти Республіки Польща та Міністром освіти і науки України, стипендію польської сторони на безоплатне навчання можуть отримати 10 осіб на короткотермінові студії, а також 40 осіб (дослідників та викладачів) на науково-дослідницьку практику на місяць11. Іншим варіантом безоплатного навчання - хоч і без стипендії на проживання - згідно з умовами міжнародних договорів чи програм підтримки польського уряду, про які мова піде далі.

Показовим є те, що український уряд на 2013 рік не включив жодного польського університету до переліку закордонних вишів, до яких українські студенти та викладачі можуть поїхати на навчання чи стажування за кошти українського бюджету12.

Також можливим варіантом є навчання на платній основі. Оплата у кожному виші відрізняється. У свою чергу польське законодавство встановлює мінімальні ставки плати за навчання:

При оплаті за перший рік потрібно заплатити 200 EURO вступного збору. Для українців польського походження діє пільгова знижка на навчання в розмірі 30% від вартості.

За приблизними розрахунками українці в 2010 р. сплатили за навчання в Польщі щонайменше 4 млн євро, а якщо врахувати середні мінімальні студентські витрати на рівні 300 євро/місяць, то додатково вклали в економіку Польщі ще 17,5 млн євро. Якщо врахувати динаміку зростання кількості студентів з України, яких у 2012/2013 н.р. у Польщі навчалось 9747, то за приблизними розрахунками за 9 місяців цього навчального року ця сума була порядку 6,7 млн. євро та 26,3 млн. євро відповідно13. В контексті фінансування освіти важливим моментом є те, що українці не можуть отримати кредит на навчання, а тому повинні розраховувати на власні кошти.

З 1 жовтня 2008 р., згідно з заявою Міністерства науки і вищої освіти Польщі, стипендії для іноземців, які є учасниками програм, ініційованих польською стороною, встановлюються у розмірі14:

В цілому рівень стипендій співвідноситься з середньомісячним доходом у розпорядженні одного польського громадянина (який за даними GUS на 2010 р. складав 1260 злотих/місяць15).

Для вступу на перший рік навчання можуть претендувати усі бажаючі, оскільки відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів N 769 ( 769-2006-п ) від 31.05.2006, атестати про повну загальну середню освіту, видані в Україні, дають право на вступ до вищих навчальних закладів Польщі. І згідно з статистикою на 2010 р., 92,2% українських студентів в Польщі отримали середню освіту в Україні. Інші ж дістали атестат зрілості в польських ліцеях.

Щодо питання працевлаштування українських студентів в Польщі, то отримання польського диплому не гарантує одержання права на працю в Польщі, що зокрема пов’язано з візовим законодавством. Тим не менше, на українців можна екстраполювати результати опитування Інституту суспільних справ (Instytut Spraw Publicznych), згідно з яким 73% студентів з країн СНД воліли б залишитись на подальше проживання у Польщі, якби у них була така можливість16.

Україна

В Україні за даними МОН у 2012/13 н.р. на освітніх програмах різних напрямків навчалось 848 польських студентів, що складає трохи більше 1% від загальної кількості іноземних студентів. В порівнянні з структурою складу іноземних студентів за країною походженням Україна суттєво відрізняється від Польщі. Так, якщо 72,7% іноземних студентів в Польщі в 2010 р. приїхали з Європи17, то в Україні цього ж року найбільш численними є групи студентів з Азії (50,5%), Російської Федерації (10,4%) та Африки (7,5%)18. До недавнього часу найпопулярнішими спеціальностями серед іноземців у Польщі були медичні, де навчалось до третини усіх іноземних студентів19. Проте за останніми даними ця тенденція йде на спад, адже з 29 172 іноземців тільки 17,8% навчається у медичних вишах. В Україні ж переважна більшість іноземців навчається в медвишах, їх загальна частка складає близько 35%20.

Більша кооперація відбувається на основі міжуніверситетських (чи навіть міжфакультетських договорів), а також на рівні студентського самоврядування. Проте така співпраця найчастіше відбувається в рамках короткотермінових студентських обмінів, проведення воркшопів, семінарів, конференцій і т п.

Для поляків українського походження є можливість отримати стипендію українського уряду на навчання в вищих навчальних закладах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про навчання іноземних громадян в Україні" від 26.02.1993 р. N 136, Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року, а також міжурядових та міжвідомчих угод. До 2010 року щорічно видавалось понад 500 стипендій21. Згідно з Постановою на навчання закордонних українців виділяються державні місця, їх забезпечують гуртожитком та щомісячною стипендією на рівних умовах з громадянами України. Для цього їм потрібно мати атестат зрілості з достатнім рівнем оцінок та володіти українською мовою. При цьому перевага надається напрямам підготовки в галузях педагогіки, мистецтва, журналістики, гуманітарних та соціально-політичних наук. Громадяни Польщі українського походження, які не володіють українською мовою, можуть бути зараховані на підготовчі відділення з оплатою вартості навчання 1500 доларів США на рік. З 2012 р. на навчання закордонних українців встановлюються квоти в межах державного замовлення. На 2012/13 н.р. було передбачено 310 державних місць з розподілом по країнам, проте окремо визначеної квоти для громадян Польщі українського походження не передбачено22.

В рамках Угоди про співробітництво між Міністерством освіти і науки України та Міністром національної освіти Республіки Польща від 2 липня 2001 р., відбувається щорічний обмін студентів на магістерські студії (до двох осіб), на аспірантуру (до трьох осіб) та на часткове/семестрове навчання (до десяти осіб).

За бажанням вступити до вищого навчального закладу України на загальних умовах, польські студенти в цілому не мають спеціальних переваг чи пільг у фінансовому плані і вступають, як і решта іноземних студентів. Так, навчання для іноземців в Україні є завжди платним, а його вартість встановлена на рівні не меншому ніж 1000 доларів (для підготовчих програм), 1500 доларів (бакалаврат/магістратура), 2500 доларів (на аспірантурі). Розмір плати за навчання може бути відкоригований в залежності від регіону, рейтингу вищого навчального закладу та спеціальності, але не може перевищувати собівартість навчання.

В Україні, як і В Польщі, іноземні студенти розглядаються як джерело доходів закладів освіти. Водночас існують відмінності у позиціонуванні себе на міжнародному ринку, а також у меншій кількості конкурентних переваг українських ВНЗ. В Україні за нашими розрахунками за 9 місяців навчального року 2012/13 студенти-громадяни Польщі сплатили трохи більше 1 млн. євро (1,4% від загальної суми). Тому в контексті польсько-української студентської мобільності, Польща має значні фінансові вигоди від такої співпраці, оскільки відтік коштів на освіту в Україні є меншим за вклад українських студентів в освітньому секторі Польщі (тільки за плату за навчання позитивне сальдо складає близько 5,7 млн. євро).

Стипендіальні програми

Студії

  1. Центр Східноєвропейських студій у Варшавському університеті щороку, починаючи з 2001 року, пропонують 2-річну стипендію для кандидатів з країн Східної Європи, Росії, Кавказу та Середньої Азії, зокрема і з України для навчання на магістерські програмі «Східні студії». Кандидати з України традиційно складають більшість стипендіатів. За час свого існування програма охопила 250 осіб. Учасники програми звільнені від оплати за навчання та отримують стипендію розміром 1350 PLN. Магістратура «Східні студії» - це міждисциплінарна програма, що охоплює історію і сучасність Центрально-Східної Європи та пострадянського простору, зосереджуючись на міжнародних зв’язках, політиці, історії мистецтва, літературі, культур, соціології, демографії тощо. У 2011 році Центр Східноєвропейських студій та кафедра історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» відкрили спільну маґістерську програму, в рамках якої магістранти кафедри історії навчаються один семестр на програмі «Східні студії», а по успішному її завершенню отримують подвійний диплом магістра.

  2. Стипендіальна програма ім. Станіслава Грабського (фінансується Національним банком Польщі) – фінансування для студентів-громадян з країн колишнього СРСР, що мають польське походження. Стипендія призначена для тих, хто вже навчається у польському університеті на економічній спеціальності на студіях І, ІІ та ІІІ ступеня. Розмір стипендії – 1500 PLN. Діє з 2009 року. У 2011/2012 академічному році цю стипендію отримували 93 студенти з Білорусі, Казахстану, Литви, Росії та України, що навчались на 20 різних польських університетах.

  3. Стипендія для осіб з країн Східного Партнерства, що роблять докторат у Польщі у галузі гуманітаристики. Ця програма була заснована Міністерством науки та вищої освіти Польщі у 2012 році. Розмір стипендії – 1350 PLN.

  4. Стипендія Вишеградського фонду – фінансування для кандидатів з країн Східного Партнерства на навчання чи дослідження в країнах Вишеградської групи терміном 1-4 семестри. Кожного семестру стипендіат отримує 2,3 тис. євро, а університет, який приймає стипендіатів отримує 1,5 тис. євро.

  5. Стипендія Фундації Яна Павла ІІ – фінансування навчання на бакалавраті чи магістратурі Католицького університету в Любліні.

  6. Стипендія Економічного університету в Катовіцах – фінансування навчання на програмах І чи ІІ ступеня на деяких спеціальностях університету (понад 10 спеціальностей), що передбачає звільнення від плати за навчання (6000 Euro) та надання щомісячної стипендії розміром 1000 PLN. Учасниками можуть бути громадяни Білорусі, України та Казахстану, що не мають Карти поляка.

  7. Стипендія ім. Стефана Банаха – стипендії для магістерських студій технічного та природничого напрямку для громадян країн Східного Партнерства. У 2012/2013 було реалізовано 50 стипендій, наступного року фінансування планують збільшити до 100 стипендій. Розмір стипендії – 1350 PLN. Після першого року стипендіати отримують право на участь у програмі обміну Еразмус.

Стажування

  1. Стипендія для молодих науковців від уряду Польщі була заснована у 2003 році. Розрахована на кандидатів з країні Східного Партнерства, Росії та Центральної Азії. Навчальна програма має характер річного наукового стажування (післядипломна освіта) у польському університеті. Передбачається вивчення польської мови, участь у заняттях пов’язаних з темою дослідження та кінцевий захист дипломної роботи. Розмір стипендії - 1350 PLN. Кандидати повинні мати диплом бакалавра чи магістра, перевага надається гуманітаріям. Координатором стипендії є Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету.

  2. Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда заснована у 2000 році. Це двосеместрова навчальна програма з кінцевим стажування для кандидатів з країн Східного Партнерства, Казахстану та Киргизстану у польських університетах. Пропоновані спеціальності: економіка і управління; адміністрація/менеджмент (бізнес, НУО, культура, охорона навколишнього середовища, охорона здоров’я); державне управління (органи державної влади і самоврядування); право; суспільні науки (соціальна психологія, соціологія); політологія i міжнародні відносини; політика розвитку та гуманітарна допомога. Вимогою участі є наявність ступеня магістра. Щороку стипендію розміром 1800 PLN отримують 50 кандидатів. У 2000-2012 роках у програмі взяло участь 509 стипендіатів, з них 254 особи з України.

  3. Стипендія імені Кшиштофа Скубішевського - фінансування наукового стажування протягом одного академічного року у Варшавському університеті чи іншому виші Польщі для тих, хто захистив кандидатську дисертацію або ж має видатні заслуги побудови демократії. Стажування може відбуватись у сфері права, історії ХХ ст. чи політології. Загальна сума стипендії складає 28 940 PLN за 9 місяців. Стипендію координує Студіум Східної Європи Варшавського університету. Також в рамках програми існує варіант дотації на два місяці розміром 6431 PLN.

  4. Фонд Королеви Ядвіги пропонує стипендію розміром 1500 PLN для докторантів та дослідників з Центрально-Східної Європи та з країн колишнього СРСР на наукове стажування у Ягелонському університеті.

  5. Українські програми у Яґелонському університеті (за підтримки фірми CAN-PACK S.A.) – це програма обміну студентів-правників між Яґелонським університетом та Національним університетом «Києво-Могилянською академією», що діє з 2006/2007 року. Для студентів Яґелонського університету, які їдуть до Києво-Могилянської академії, тривалість стажування – 1-3 семестри. Для студентів Києво-Могилянської академії, що стажуються в Яґелонському університеті, вона становить 1-2 семестри. Також з 2009 року діє Стипендіальний фонд Українських програм для найкращих випускників Школи європейського та польського права у Львові та Тернополі, які можуть отримати стипендію на стажування протягом 1-2 семестрів у Яґелонському університеті.

  6. Стипендіальна програма «Gaude Polonia» від Міністра культури і національної спадщини Польщі пропонує піврічні стипендії для митців, перекладачів, літературних критиків з України, Білорусі чи з інших країн Центрально-Східної Європи для стажування у відомих польських культурних центрах під опікою куратора. Розмір місячної стипендії - 3000 PLN. Програма діє з 2003 року.

  7. Стипендіальний фонд Музею історії Польщі надає стипендії для негромадян Польщі для проведення досліджень з історії Польщі. Місячний розмір стипендії – 1000 Euro брутто. Кандидати повинні мати щонайменше ступінь магістра.

  8. Fellowships Research & Experience – наукове чи професійне стажування у польських осередках з метою спільної реалізації визначеного проекту у галузях економіка та управління, державне управління, менеджмент у бізнесі, право, соціальні науки, політичні науки і міжнародні стосунки, політика розвитку та гуманітарна допомога. Програма заснована Касою ім. Юзефа Мяновського у 2012 році. Учасниками можуть бути особи з країн Східного Партнерства та Росії, які мають ступінь магістра. Термін стажування – 2-6 місяців, розмір стипендії – 2500 PLN. Каса ім. Юзефа Мяновського пропонує різноманітні стипендіальні програми з 1994 року. У період з 1994-2011 року їх учасниками стали 1605 осіб, з них 859 з України.

Школи

  1. Study Tours to Poland (STP) – ознайомчі поїздки, участь у семінарах та конференціях з метою ознайомитися з польськими досягнення в сфері демократичних і вільноринкових перетворень, будування правової держави та досвіду «польського шляху» до членства в Європейському союзі. Учасником можуть бути студенти та представники різних професійних груп з країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Програма існує з 2004 року і є частиною програми Польсько-Американського Фонду Свободи «Перетворення в регіоні» – RITA здійснюваного з 2000 року Фондом «Освіта для демократії». З 2007 року координатором STP є Колегіум Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві. Протягом 2004-2012 року учасниками стали 4643 особи, понад половина з них – це громадяни України.

  2. Східна зимова школа – двотижнева школа у Вроцлаві для студентів останнього року навчання, що досліджують історію чи сучасність Центрально-Східної Європи. Школу організовує Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету, починаючи з 2004 року. На даний момент її учасниками стали понад 300 осіб з 15 різних країн, зокрема і з України. Учасники з-поза меж Європейського Союзу можуть претендувати на стипендію для повного чи часткового покриття участі у школі.

  3. Східна літня школа - тритижнева школа у Варшаві для студентів, що мають намір досліджувати історію чи сучасність Центрально-Східної Європи. Учасники школи беруть участь у Warsaw East European Conference у ролі слухачів. Школу організовує Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету з 1991 року, на даний момент її учасниками стали понад 550 осіб з 17 різних країн, зокрема і з України. Учасники з країн Східного Партнерства, Росії та Центральної Азії можуть претендувати на стипендію для повного чи часткового покриття участі у школі.

  4. Школи польської культури та мови для іноземців (Szkoła kultury polskiej i języka dla cudzoziemców) діють у 15 польських вишах. Міністерство науки та вищої освіти дотує такі курси, покриваючи дидактичні витрати, а також виділяє кошти на стипендію для їх учасників. Для учасників курсів, що тривають 21 день, вона складає 1785 PLN, а для учасників курсів, що тривають 28 днів – 2380 PLN.


 

Висновки та рекомендації

Ключовою проблемою польсько-українського академічного співробітництва є односторонність цього процесу, тобто набагато більша кількість українських громадян навчається у Польщі, ніж польських громадян в Україні. Окрім закордонних інвестицій у вищу освіту, у такий спосіб Польща підтримує свій вплив та позитивне реноме на міжнародній арені, чого не можна сказати про Україну.

Однією причин такої ситуації є відсутність міжурядового діалогу у цій сфері. Необхідність зміни цієї ситуації українське Міністерство освіти та науки декларувало ще у 2008 році. Зокрема українські урядовці відзначали потребу23:

Однак на сьогоднішній момент усі ці наміри так і не були реалізовані. Відсутність політичної волі для розвитку польсько-українських академічних зв’язків стає на заваді будь-яким можливим сценаріям покращення ситуації.

Іншою причиною є відсутність підтримки з боку українського уряду, зокрема фінансової, для організації короткострокових програм обміну, шкіл та курсів в українських університетах для іноземних громадян. Показовим та яскраво відмінним від польського досвіду є те, що громадяни українського походження мають право отримувати місячну стандартну стипендію, що складає 530 UAH (без врахування індексації). Очевидним є нестача таких коштів для проживання на території України. Натомість польський уряд пропонує стипендіатам з інших країн (а тим паче польського походження) суттєво вищі стипендії, ніж ті, які отримують польські громадяни.

Водночас невиправданою є цінова політика на платних короткострокових програмах. Зокрема, у 2013 році Літня школа у Києво-Могилянській академії, що передбачає тритижневе ознайомлення з українською мовою, культурою, історією та фольклором коштує 2140 USD. Для порівняння Східна літня школа у Варшавському університеті коштує 500 EUR, а деякі її учасники можуть претендувати на часткове чи повне покриття участі у школі. Зниження цін до більш прийнятних сприяло б популярності подібних платних шкіл.

Черговою причиною є відсутність довгострокової програми залучення іноземних студентів до українських вишів. Відсутність самого документи супроводжує і брак потрібного розуміння ситуації серед урядовців та парламентарів. Брак такої візії яскраво демонструють деякі депутати провладної більшості. Зокрема автор одного з трьох згаданих у рапорті законопроектів про вищу освіту (саме того, що містить найменше змін нинішньої ситуації) вважає, що іноземні громадяни при вступі до українських ВНЗ мають ширші права, ніж українські громадяни. І хоча таку риторику він використовує для скасування ЗНО, що наразі вимагається від громадян України при вступі, зрозумілим є те, що у нинішній провладній більшості відсутнє розуміння того, що саме для ефективного залучення іноземних громадян до українських ВНЗ до них мають застосовувати лояльніші вимоги ніж до самих громадян України.

Черговою причиною зростання кількості українських студентів в Польщі є наростаюче незадоволення освітньою системою в Україні. Тому важливим фактором є висока конкурентоспроможність польських вищих навчальних закладів в порівнянні з саме українськими закладами освіти. Варшавський та Яґелонський університети, на яких рівняється решта вишів, входять у топ-400 світових рейтингів. Вагомим чинником також є вищий рівень життя, який підсилює міграцію студентів у зв’язку з соціальними факторами. Іншою важливою конкурентною перевагою є вищий ступінь інтеграції польських ВНЗ в європейське академічне поле, зокрема через визнання польських дипломів.

В контексті цінової політики, вартість навчання для українців в Польщі відповідає вартості навчання на контракті в київських вищих навчальних закладах. Проте в даному питанні Польща програє перед Чехією та Німеччиною (куди здобувати освіту їде найбільша кількість українських студентів), де навчання чеською та німецькою мовами відповідно є безкоштовним24. В цілому ж середня вартість навчання у Польщі є нижчою за середню вартість навчання у країнах ЄС25. Тому потрібно переглянути мінімальні ставки плати за навчання відповідно до аналізу ринку, що потенційно дозволить залучити більшу кількість студентів і максимізувати при цьому грошові надходження в університети.

В середньому плата за навчання іноземця в Україні відповідає мінімальній ставці плати за навчання в Польщі і приблизно складає 2000 євро. Проте якість пропонованих освітніх програм є нижчою, а їх програмне наповнення є застарілим. Для залучення більшої кількості студентів з Польщі, необхідна більш гнучка цінова політика та створення зустрічних стипендійних програм. Іншою проблемою є те, що освітній сектор України не є орієнтованим на європейських студентів. Університети практично не пропонують програми, націлені на формування інтернаціональних студентських груп (типу Східних студій у Варшавському університеті).

Не зважаючи на декларовані принципи щодо інтеграції в Європейський освітній простір, ситуація з можливостями міжнародної освітньої кооперації для українських студентів та викладачів є радше негативною та залишає охочих поїхати на навчання чи стажування за кордон сам на сам без належної інституційної підтримки з боку держави. Так, прийняте у травні 2013 р. примірне положення про академічну мобільність студентів вищих навчальних закладів26 пропонує формальні зміни. Не ставиться питання про перезарахування та включення до українських дипломів курсів, прослуханих в іноземних навчальних закладах, насамперед тих, які вітчизняні університети не пропонують. За таких умов, наприклад, студенти НУ "Києво-Могилянська академія", що приймають участь в програмах обміну з Яґелонським університетом та Варшавським університетом, не мають і не матимуть змоги перезарахувати до своїх навчальних програм прослухані в польських університетах курси. Адже чи не основна мета студентської мобільності – отримати можливість навчатися тим дисциплінам, яких в переліку українських навчальних програм немає. До того ж Міністерство освіти пропонує обмежити студентську мобільність, запровадивши максимальну гранично допустиму кількість предметів, які студент може прослухати в іноземному виші – всього 10 курсів. Крім того, згаданий документ жодним чином не регламентує навчання іноземних студентів в Україні.

Зменшити дисбаланс у польсько-українських академічних відносинах неможливо без системних змін в українській вищій освіті. Зокрема такі зміни мають зменшити кількість ВНЗ, відповідно зменшити розпорошеність державних видатків, а також скасувати нострифікаційні бар’єри. Без глибоких реформ нові міжурядові польсько-українські угоди у сфері освіти не будуть давати бажаного ефекту. Попри все, в теперішніх умовах все ж залишаються ефективні способи пожвавлення руху польських студентів до України. Йдеться про безпосередні контакти між університетами двох країн, які передбачаються створення double-diploma програм або ж обміну на стажування. Окрім цього дієвим може бути зміна напрямку стипендіальних програм, фінансованих з коштів ЄС, тобто збільшення фінансування на навчання не українських студентів в країнах ЄС, а саме студентів з ЄС (зокрема і Польщі) в українських ВНЗ.

3 Державна служба статистики [http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2005/osv_rik/osv_u/vuz_u.html]

4 Основні показники діяльності вищих навчальних закладів на початок 2011/2012 навчального року. – Київ: Державна служба статистики. - С. 8-10.

5 Олексин А. Аналіз фінансування вищої освіти України [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUbsNbU/2012_1/12_1_25.pdf]

6 Основні показники діяльності вищих навчальних закладів на початок 2011/2012 навчального року. – Київ: Державна служба статистики. - С. 3.

7 Głuwny urząd statystyczny

9 P. Hut, E. Jaroszewska Studenci zagraniczni w Polsce na tle migracji edukacyjnych na świecie [http://www.isp.org.pl/uploads/pdf/772873926.pdf]

10 Głuwny urząd statystyczny

11 Biuro uznawalności wykształcenia i wymiany międzynarodowej [http://www.buwiwm.edu.pl/wym/intro.htm]

12 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №312 від 1 березня 2013 р.

13 Розрахунки велись за «песимістичним» сценарієм, за умови, що усі студенти-платники навчаються за мінімальною ставкою, а їх кількість була порахована за часткою платників серед студентів-іноземців через відсутність окремих даних по Україні.

14 Komunikat N.18 Ministra nauki I szkolnictwa wyzszego z dnia 26 sierpnia 2008 r. w sprawie wysokosci stypendiow przyznawanych cudzoziemcom bedacym stypendystami strony polskiej oraz cudzoziemcom pochodzenia polskiego studiacym w kraju swego zamieszkania [http://www.buwiwm.edu.pl/komunikat.pdf]

16 P. Hut, E. Jaroszewska Studenci zagraniczni w Polsce na tle migracji edukacyjnych na świecie [http://www.isp.org.pl/uploads/pdf/772873926.pdf]

17 P. Hut, E. Jaroszewska Studenci zagraniczni w Polsce na tle migracji edukacyjnych na świecie [http://www.isp.org.pl/uploads/pdf/772873926.pdf ]

18 UNESCO institute for Statistics [http://www.uis.unesco.org/Education/Pages/default.aspx]

20 Основні показники діяльності вищих навчальних закладів на початок 2012/2013 навчального року. – Київ: Державна служба статистики. - С. 50.

22 Посольство України в Білорусі [http://old.mfa.gov.ua/belarus/ua/publication/content/59148.htm]

23 Комітет освіти та науки Верховної Ради України [http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article;jsessionid=AA1FBFBE1543E4DA31838A87B6AB5F0A?art_id=45823&cat_id=45822]

26 Примірне положення про академічну мобільність студентів вищих навчальних закладів України. – Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України №635 від 29.05.2013 р. [http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/36037/]